Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Твое величие, Господь! - Валерий Гаращенко Я во время проповеди в церкви услышал мысль, что Господь - не только наш Отец и Друг, но прежде всего Он - Царь царей и Господь господ, Он Великий, Он - Бог Всемогущий. В присутствии президента страны абсолютное большинство не позволило бы себе расслабленных поз или какой попало одежды, а в присутствии Того, Кто неизмеримо выше, позволяем.
