Я біжу по хмарах,
Я лечу по хмарах,
Поряд світ розпусти,
Поряд – світ-примара.
Піднімаю руки, закриваю очі,
Бачить це страхіття
Більше я не хочу.
Пр-в:
Вже дві тисячі літ
Склав із нами завіт,
І тепер Він між нас
Кожен час, кожен час.
Я тримаюсь Його –
Бога, Спаса мого.
Я такий не один –
християнин.
ІІ
Під ногами порох,
Попелище наче…
Десь напився батько,
Десь дитина плаче!
Я біжу до Раю –
Це моє бажання,
Більше я не хочу
Бачить ці страждання.
ІІІ
Покривало чорне
Серце закриває;
На земних долонях
Гріх людський зростає.
Я біжу по хмарах,
Я лечу до Неба
Понад чорним лісом,
Понад жовтим степом.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Весело летели в ад.. - Роман Щетенко Этот стих родился после просмотра новости о том, как группа молодых ребят в Приморье, купив несколько ящиков водки, поехали отдыхать, снимая все в прямом эфире.. и поехав по деревянному мосту, рухнули в реку.. трое погибли.. две девушки и водитель. Трое девушек выжили. Эта новость доступна в ютубе https://youtu.be/7MNiI5oo7MM
