* * *
К нам жизнь от Бога притекла,
Ему так, видно, было надо.
С тобой мы меж жарой и хладом,
В прослойке тонкой из тепла.
* * *
Честнее нам
И думать, и молчать,
Не отрывать молчания
Печать, -
Все сказанное может
Оказаться ложью,
О коей вспоминать мы
Будем с дрожью.
* * *
Деревни лишь на старой карте,
Лишь пятнышки – от сих до сих;
Их скорый дождик не окатит
И солнце не осушит их.
Эх! Город, - вечный побирушка, -
Селенских подобрал котят.
А из-за моря ножки «Буша»,
Как в песне той: «…Летят, летят».
* * *
А добрый брак — и есть союз
Двоих, несущих трудный груз.
* * *
А иным сегодня брак
Во все стороны овраг.
Только выпить, закусить,
Остальное не просить.
* * *
Глина простая, вода ли –
Или всё вместе гуртом –
Тело такое мне дали.
Благодарю и на том.
Пусть из подножного сделан,
Крыльев владелец, гунн.
Я берегу это тело,
Тело я берегу.
* * *
Безводье ручьев, безросье.
И блёклые небеса.
Не кошеные покосы.
Поваленные леса.
Дымящиеся свалки
Полны городской требухи.
Горластых ворон стаи.
Неизданные стихи.
* * *
Мы жалоб почти не слышим,
А жалуется река.
И жалобы эти всё тише,
Затихнут, наверняка.
К нам с жалобой даже воздух,
Укор и древесных крон…
С ответом мы вечно возле,
Но грянет однажды гром.
* * *
Человек искусства —
Богатей на чувства.
Но, увы, при этом,
Беден он монетой.
* * *
Эти глыбы достижений,
Всевозможных предложений –
Подливают оптимизм
В организм.
Если глубже разобраться –
Не спеши в литавры
Бряцать, -
Может это все в промот? –
Кто поймёт.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.