Хочу я написать о Боге стих,
Каким Его я в Библии увидел,
Как нас всех в Иисусе Он простил,
И как Его за это ненавидят.
О том как в небо тычут кулаки,
И Господа винят за зло и войны,
И с дьяволом играют в поддавки,
А выбранной судьбою не довольны...
О том как упиваемся вином,
И забываем то, что вытворяем,
Не думая - о завтра и потом,
Свой облик человеческий теряя!...
Как похоть разрушительно вокруг,
Уничтожает всё живое потихоньку:
Любовь и правду, сердца доброту;
Оставив: "что почём" и "сколько"...
Об Истине черкну я пару строк,
О том как стала притчей во языцех,
Её поставили на полке в уголок,
И там стоит ненужная, пылится.
Хочу я написать о Боге стих,
О Том, Который явлен в Иисусе,
И на кресте, нам все грехи простил,
Чтоб нас в чертоги горние ввести...
Но знаю, надо мною посмеются.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.